Хрещатик відомий і невідомий

До історії головної вулиці столиці України неодноразово зверталися вчені і краєзнавці, їй присвячено численні статті у періодичних виданнях, путівниках по Києву, монографіях і енциклопедіях. Книга Михайла Рибакова містить 57 нарисів, які висвітлюють роль Хрещатика як центру адміністративного, торговельного, особливо культурного життя Києва. Значну увагу приділено навчальним закладам, культурним товариствам, видавцям і власникам книжкових крамниць, кінотеатрам і циркам, театрам і виставкам, власникам відомих торгових закладів і фірм тощо. Несподіваним відкриттям для читача стануть розділи, з яких він дізнається про те, що на Хрещатику вирувало театральне і циркове життя, виникали й зникали, розвивались і переходили в нові форми різноманітні театральні трупи — українські, російські, єврейські, польські; для дорослих і дітей, з класичним і модерновим репертуаром. Роль Хрещатика як своєрідного центру мистецького життя міста від 1870-х рр. і до 1941 р. вперше розкрито в описі художніх виставок, що влаштовувалися тут за різними адресами. Не менший інтерес викликають нариси про музичні магазини і майстерні, кондитерські та їхніх власників. Рибаков, зокрема, вперше описав такі великі комерційні заклади на Хрещатику, як Торговий дім «Людмер і сини», фірми «Бр. Брабець», «Бр. Єлісеєви», поглибив наші знання про відомі родини Балабух і Семадені, ювелірне мистецтво Й. Маршака, про музичні майстерні і магазини фірми «Саламандра» та «Зінгер».