Кому буде належати світ наприкінці XXI століття? Чи правий був Карл Маркс, обіцяючи неминучу загибель капіталізму? Як суспільство і держава повинні реагувати на зростаючу прірву між багатими і бідними? На ці та інші питання французький економіст, автор світового бестселера Тома Пікетті дає вичерпні відповіді у цій книзі.
Автор жодним чином не претендує на беззаперечність своїх ідей. На прикладі Європи і США він розглядає концепції розвитку капіталу від ХVІІІ століття й до сьогодні, усі свої ідеї підкріплює ретельно розробленими таблицями, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.
Книга Пікетті розширює і поглиблює наші знання про такий складний організм як капітал, що по-своєму росте, розвивається, переживає кризи та депресії, відновлюється і набуває нових форм.
Томас Пікеттi — висхідна зірка не тільки французької, але й світової економічної науки. До своїх сорока трьох років він встиг досягти помітних успіхів: у 2002 році він був визнаний кращим молодим економістом Франції, в 2005 році став директором Паризької школи економіки, де двома роками пізніше перейшов на посаду професора, а в 2012 році був включений американським журналом «Foreign Policy» в список ста найвпливовіших інтелектуалів світу.
Однак найбільшим його успіхом став монументальна праця під назвою «Капітал в XXI столітті", опублікований у Франції в 2013 році і вийшов в англійському перекладі навесні 2014 року. Книга миттєво стала бестселером — не тільки на батьківщині автора, а й за її межами: навіть у Сполучених Штатах, де до перекладної літератури ставляться досить скептично, вона впродовж декількох тижнів займала перші рядки в провідних книжкових рейтингах.
У чому причина такої популярності цього дослідження? Пiкеттi запропонував новий погляд на проблему, яка в останні десятиліття звертає на себе все більше уваги і якій сам він займався добрі півтора десятка років — проблему нерівності. Проаналізувавши величезний масив інформації, французький економіст виявив таку закономірність. За інших рівних, швидке економічне зростання зменшує роль капіталу і його концентрацію в приватних руках і призводить до скорочення нерівності, в той час як уповільнення зростання має наслідком зростання значення капіталу і збільшення нерівності. В історичній ретроспективі - а книга Пiкеттi охоплює величезний період від початку XVIII століття до наших днів — зростання впливу капіталу переривався лише у двадцятому сторіччі як наслідок двох світових воєн і кейнсіанської політики Славного тридцятиліття (1945-1975).
Сьогодні світ повертається до тієї моделі, яка домінувала в XIX столітті, а саме, до збільшення концентрації капіталу і до зростання його прибутковості на тлі повільного економічного зростання і стагнації заробітків більшості населення. Іншими словами, світ повернувся до ситуації, коли нерівність неухильно збільшується, що може призвести до тяжких соціальних і політичних наслідків.
Втім, на відміну від Карла Маркса, з яким Пiкеттi часто порівнюють, француз не обмежується однією лише похмурої констатацією сформованого положення і не пророкує крах капіталістичної системи. Він пропонує заходи, насамперед фіскального характеру, які могли б призупинити несприятливі тенденції і навіть звернути їх назад. Наскільки його рекомендації здійсненні, покаже час, проте вже зараз заслуга французького вченого очевидна: як влучно зауважив американський економіст Пол Кругман, лауреат нобелівської премії з економіки, «Пикетт змінив наше розуміння економіки … Ми ніколи не зможемо міркувати про багатство і нерівність так, як завжди».
