Штурмовые бригады Красной Армии: Фронтовой спецназ Сталина

ФРОНТОВИЙ СПЕЦНАЗ СТАЛІНА, панцирна піхота Червоної Армії, радянські кірасири - більшість читачів, навіть добре знайомих з історією Великої Вітчизняної, ці слова викличуть лише подив. То хто ж вони, ці солдати у залізних кірасах? Ім'я їм - ШТУРМОВІ ІНЖЕНЕРНО-САПЕРНІ БРИГАДИ.
У перших рядах атакуючих бійці ШІСБр пригнічували ворожі вогневі точки та штурмували барикади на вулицях міст, наводили мости під вогнем та прогризали бетон ворожої оборони. Герой Радянського Союзу генерал Галицький, начальник інженерних військ 1-го Українського фронту, згадував про них: «Особистий склад бригади – це особливі сапери, штурмовики з куленепробивними жилетами, у сталевих касках, всі озброєні автоматами. Вони призначені для бою спільно з піхотою та артилерією. І в тіснішій взаємодії з ними повинні брати участь у прориві оборони: у знищенні дотів, дзотів, кулеметних гнізд і НП противника… Особистий склад бригади - високі й сильні сапери-штурмовики, стати яких не псували навіть незручні сталеві нагрудники, - виглядав дуже і дуже переконливо ... Коли не вистачало патронів, йшли у справу приклади і фінські ножі. О 23 годині 50 хвилин висота повністю стала нашою. Після цього противник чотири рази її атакував і стільки разів відкочувався назад. Сапери-штурмовики висоту не віддали...»
Створена на переломному етапі війни, радянська «панцирна піхота» заслужила звання гвардії інженерних військ, «золотого фонду» резерву Головного командування. Яскравими сторінками історії ШІСБр стали бої за Кенігсберг, Познань, Відень, Берлін.
Книга військового історика Миколи Никифорова вперше у всіх подробицях розповідає про внесок штурмових бригад у Перемогу у Великій Вітчизняній війні, їхню тактику та озброєння.