ИКОНА ФРАНЦУЗСКИХ ВОЕННЫХ

Практически одновременно с  концентрацией в одном месте вооруженных людей появляются те, кто торговлей  и оказанием социальных услуг стремился заработать себе на жизнь. В армиях Западной Европы таких предприимчивых людей называли маркитантами. В книге рассказано об истоках и становлении в военной среде специфического торгового ремесла - со времен Крестовых походов и до конца ХIХ века. Наиболее яркие страницы взаимодействия гражданских и военных вписаны в военную историю вивандье-кантинье (vivandières — cantinières) Франции. Своей высшей точки явление достигло в эпоху наполеоновских войн. Именно на этом поле французскими военными были успешно реализованы различные социальные проекты. Информационный ресурс книги подкреплен большим количеством тщательно подобранных тематических рисунков.

Книга рассчитана на историков, членов военно-патриотических клубов, студентов и всех, кто проявляет интерес к страницам военной истории Франции. В работе использован уникальный иллюстративный материал.

Информация об авторе:

Васильев Михаил Павлович родился в 1945 году в Киеве. Гордится четырьмя годами срочной службы ы ВМФ и владением несколькими рабочими профессиями. Окончил факультет журналистики Киевского государственного университета имени Т. Шевченко. Специализация – редактор телевидения. Прошел путь от сценариста студии «Киевнаучфильм», независимого журналиста-фрилансера до главного редактора печатных СМИ. Последние годы занимался практическим воплощением политических технологий.За плечами путешествия на Кавказ, в Среднюю Азию, Казахстан, Байкал, Египет, Южную и Центральную Европу. Стойкие увлечения – история Украины и Старого Света.

Отзывы о книге читателей:

Книга "Ікона французьких військових" буде цікава тим читачам, які вивчають військову історію у всій її багатовимірності. Початок XIX століття характеризується багатьма новаціями у військовій справі - з'являються великі і численні європейські армії, під час кампаній вояки вимушені постійно маневрувати, змінюючи театри военних дій та пересуваючись декількома країнами. Ці нові умови війни змусили протиборчі сторони шукати нові можливості налагодження постачання у війська харчів, одягу та предметів побуту, в умовах постійних маршів та переходів з місця на місце. В цій справі першими стали французи, як передова  нація того часу.  Запровадивши в армії інститут віванд'єрок, французи вирішили багато питань із постачанням, які виникали особливо під час походів Наполеона, коли війська пересувались на тисячі кілометрів під час кампанії.

 Микола Александров, історик.

 Багато вивчав історію "наполеонівських війн" і донедавна не міг зрозуміти - яким чином французи так швидко пересувались Європою? Запас харчів, який може нести солдат, є невеликим. Взуття та одяг того часу швидко зношувалися, що перетворювало армію на зграю бандитів. Прочитавши книгу "Ікона французьких військових"  зрозумів, за рахунок чого вдавалося принаймні до війни 1812 року, успішно вирішувати проблеми догляду за головним чинником війська - рядовими солдатами. Такі начебто неважливі vivqndiéres та cantiniéres були одним з головних чинників перемог французької армії над своїми ворогами.

 Євген Цапенко, економіст, любитель військової історії.

 Я давно подозревал, что без женского участия войны не выиграешь. Вы посмотрите, кто сейчас в основном волонтерит и помогает украинской армии - в основном одни женщины.  Прочитав "Икону французских военных" я понял в чем состоял секрет Наполеона - не в его полководческом даре вовсе! Просто император привлек к армейской жизни женский пол и в этом и состоит источник его многочисленных побед. Ну а если серьезно, то это ж гениальное изобретение своего времени - допусти к обслуживанию армии всяких вивандьерок и - вуаля - солдаты обеспечены всем необходимым а ты экономишь затраты и силы на снабжение. Как обычно - все гениальное просто.

Дмитрий Загашев, программист, любитель военной истории.