Історія запорізьких козаків в 3-х томах

Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню внутрішнього побуту запорізької громади. У ньому висвітлюються питання походження запорізького козацтва, його соціально-економічного устрою, життя та побуту; описано територію та кордони, природні умови земель Запорізької Січі. Окрім архівних матеріалів, в основу книги було покладено багаторічне вивчення автором топографії Запорізького краю. Саме цьому вивченню вчений надавав неабиякого значення, тому неодноразово об'їжджав усі місця колишніх Січей. Завдяки чіткості й детальному викладу, синтезові знань і неабиякій майстерності оповідача книга є своєрідною енциклопедією та досі залишається еталоном по-справжньому наукового, творчого висвітлення історії.
У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р. У основу книги покладено переважно оригінальні листи історичних осіб і сучасні подіям акти; взято до уваги праці літописців, а також дослідниківпопередників автора. Вчений подає посторінкові посилання на першоджерела.
У виданні йдеться про становлення козацтва, про участь запорожців у народних повстаннях проти Речі Посполитої, висвітлюється роль запорожців у боротьбі за релігійно-національну незалежність Правобережної України, згадано період Руїни. Особливу увагу автор приділяє діяльності видатних козацьких ватажків — Вишневецького, Сагайдачного, Сірка, Дорошенка та ін.
У третьому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855–1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі автор всебічно висвітлює історію запорізького козацтва. Книга є найповнішим історичним дослідженням, що охоплює період 1686–1734 рр. Починається від Вічного миру, укладеного 1686 року між Росією та Польщею. Розповідається про взаємини Москви і Варшави з Кримським ханством, експансію московитів на українські землі через спорудження своїх фортець, утиски козацьких вольностей. Ретельно викладені деталі про козацькі війни проти бусурман і торгівлю Запоріжжя з іншими народами. Згадується про антимазепинське й антимосковське повстання Петрика, який намагався за допомогою татар відірвати Україну від Московії, що закінчилося невдачею, бунти стрільців, донського козака Кіндрата Булавіна. Перехід гетьмана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ став цілковитою несподіванкою для царя Петра І, але перемога останнього під Полтавою стала трагедією українського народу. Окремо розповідається про кровопролитне здобуття князем Меншиковим Чортомлицької Січі. Також ні протекторат Туреччини, ні протекторат Московії не стали корисними для запорізьких козаків, змушених поневірятися на чужині...